Новини

30.11.2016 року в нашому лікувальному закладі пройшла чергова сестринська конференція. Було прочитано цікаві та змістовні лекції. Матеріал підготували та прочитали наші спеціалісти з вищою  кваліфікаційною категорією. «Анемії» - матеріал підготувала та виклала Шерстюк Лариса Антонівна – лікар лаборант лабораторії, та актуальну лекцію на тему «Жіночі проблеми елегантного віку» - читала Телюк Олена Борисівна – лікар акушер гінеколог.

Анемії

Анемія – це загальнопатологічний процес, який протікає з порушенням діяльності різних органів і систем. Це клініко-гематологічний синдром, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів та/чи зменшенням вмісту гемоглобіну в одиниці об’єму крові. Може бути як самостійним захворюванням, так і проявом іншої основної хвороби.

Патогенетична класифікація анемій.

  1. Гострі постгеморагічні анемії;
  2. Залізодефіцитні анемії;
  3. Пов’язані з порушенням синтезу і утилізації порфіринів;
  4. Пов’язані з порушенням синтезу ДНК, РНК;
  5. Гемолітичні анемії;
  6. Анемії, пов’язані з пригніченням проліферації клітин кісткового мозку (гіпо та апластична);
  7. Пов’язані із заміщенням кісткового мозку (метапластична).

Класифікація

За етіологією:

  1. Первинні (спадкові);
  2. Вторинні (набуті);

За перебігом:

  1. Гострі – розвиваються протягом 1-2 доби;
  2. Хронічні – розвиваються протягом кількох тижнів або місяців.

За ступенем важкості:

  1. Легка – гемоглобін більше 90 г/л;
  2. Середньої важкості – гемоглобін 70- 90 г/л;
  3. Важка – гемоглобін менше 70 г/л.

За типом кровотворення:

  1. Нормобластичні;
  2. Мегалобластичні.

За регенераторною здатністю еритроцитарного паростка (по ретикулоцитах):

  1. Норморегенераторні (0,4-1,1%);
  2. Гіперрегенераторні – ретикулоцити більше 1,1%;
  3. Гіпорегенераторні – ретикулоцити менше 0,4%;

Арегенераторні – 0%;

Дисеритропоетичні.

За кольоровим показником:

Нормохромні (0,85-1,05);

Гіпохромні (менше 0,85);

Гіперхромні (більше 1,05).

За розміром еритроцитів:

Нормоцитарні (7,2-8,3 мкм);

Мікроцитарні (менше 7,2 мкм);

Макроцитарні (8,3-12 мкм);

Мегалоцитарні (більше 12-15 мкм).

Клінічні та гематологічні прояви анемій можна розділити на три групи:

  1. Запальні симптоми, характерні для всіх анемій: слабкість, головокружіння, блідість, шум в вухах, серцебиття, задишка, субфебрильна температура.
  2. Симптоми, характерні для певного виду анемій: для залізодефіцитної анемії – сухість шкіри, випадіння волосся, ламкість нігтів, тощо. При В12 дефіцитній анемії – ураження ШКТ, нервової системи, відчуття «повзання мурашок».
  3. Зміни з боку крові, кровотворних органів.

Анемії хронічних захворювань

Займають друге місце після ЗДН за поширенням і їх кількість збільшується з віком. Для розвитку анемічного синдрому необхідно 1,5-2 місяці від початку клінічних проявів основного патологічного процесу. Лікування спрямоване на корекцію основного процесу, назначення препаратів заліза малоефективне.

Лабораторна діагностика анемій

Гематологічні дослідження: гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, гематокрит, тромбоцити, осмотична резистентність, індекс еритроцитів, пунктат кісткового мозку.

Клінічні дослідження: загальний аналіз крові, Бена Джонса, вільний гемоглобін, аналіз калу (колір, кров, глисти).

Біохімічний аналіз крові, сечовина, креатинін, білірубін, загальний білок, фракції, сироваткове залізо, залізо, залізозв’язуюча здатність.

Серологічні дослідження: дослідження групи крові,  антирезус антитіл і типу антитіл при підозрі на аутоімунну гемолітичну анемію.

Гостра постгеморагічна анемія.

Причини: швидка крововтрата, травми, шлунково-кишкові кровотечі, маткові, легеневі, ниркові кровотечі, швидко знижується циркулюючий об’єм крові, гіпоксія.

Клініка: загальна слабкість, блідість, головокружіння, «мушки» перед очима, задишка, тахікардія, холодний піт, блювота, зниження рівня артеріального тиску.

Зміни в крові появляються на 2-3 добу: знижується рівень гемоглобіну, еритроцитів, може бути лейкоцитоз, тромбоцитоз, може розвинутись АВС синдром.

Компенсаторні фактори: через 2-3 дні збільшується проникність судинних стінок і тканинна рідина поступає в судинне русло (збільшується об’єм циркулюючої крові) – гідремічна фаза.

Знижується рівень гемоглобіну, еритроцитів, кольоровий показник в нормі, може бути лейкоцитоз, тромбоцитоз.

Через 3-5 діб збільшується кількість ретикулоцитів.

Діти та люди похилого віку тяжче переносять крововтрату. У новонароджених втрата 10-15% об’єму циркулюючої крові викликає геморагічний шок.

У дорослих втрата 33% об’єму циркулюючої крові за короткий час або 50% за більший проміжок без надання допомоги викликає смерть.

Анемії, пов’язані з порушенням обміну заліза

Фонди заліза в організмі:

  1. Гемоглобіновий – 60-65%
  2. Запасний – ферити та гемосидерин знаходяться в печінці, селезінці, кістковому мозку, м’язах – 30-40%
  3. Транспортний фонд – білок та трансферин 1%
  4. Тканинний фонд – ферменти, міоглобін 1%

Залізодефіцитна анемія складає близько 80% анемій, її причинами є:

  1. Хронічні крововтрати
  2. Порушення всмоктування заліза при ентеритах, ферментопатіях, резекції тонкої кишки, дуоденітах.
  3. Аліментарний дефіцит заліза при недостатньості його в їжі
  4. Підвищена потреба у вагітних, при лактації, у дітей до 2 років, у підлітків.
  5. У донорів
  6. При хронічних запальних процесах коли проходить перерозподіл заліза в організмі.

Клініка:

Анемічний синдром – слабкість, головокружіння, блідість, задишка, серцебиття.

Сидеропенічний – сухість шкіри, ламкість волосся, нігтів. Зміни смаку, нюху, м’язева слабкість, нетримання сечі при кашлі, сміху, слабка родова діяльність.

Кров: зниження рівня гемоглобіну, еритроцитів, кольорового показника, знижені еритроцитарні індекси, лейкопенія, анізоцитоз, пойкілоцитоз, мікроцитоз. Знижується рівень заліза в сироватці крові.

Гіпохромна анемія виникає при порушенні утилізації і синтезу порфіринів. Характерним є високий рівень сироваткового заліза. Необхідно провести диференціальну діагностику при дефіциті вітаміну В6, отруєнні свинцем, у алкоголіків.

Мегалобластні анемії

Дефіцит вітаміну В12 виникає при:

  1. Порушенні вироблення – утворення «внутрішнього фактору» гастромукопротеїну при захворюваннях шлунку (атрофічний гастрит, поліпоз, опіках слизової)
  2. Порушення всмоктування при захворюваннях тонкого кишечника (резекція, пухлини тощо).
  3. Конкурентна втрата: глистна інвазія, дивертикули тонкого кишківника.
  4. При променевій хворобі
  5. Як аутоімунне захворювання

Клініка: захворювання шлунку, печія язика, зміни смаку, збільшується печінка, селезінка. Шкіра бліда з жовтуватим відтінком. Фонікулярний мієлоз – парестезії, «повзання  мурашок», слабкість в ногах, поліневрити, психічні розлади.

Зміни в крові: анемія гіперхромна, іноді нормохромна, зниження рівня еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, гемоглобіну. Ретикулоцити можуть бути зменшені. Сивороточне залізо збільшене або в нормі, в період лікування зменшується. На 3-4 день лікування рівень ретикулоцитів збільшується , може бути ретикулоцитарний криз.

Фолієводефіцитна анемія

Фолієва кислота, необхідна для синтезу нуклеїнових кислот міститься в м’ясі, яйцях, печінці, зелені. Причиною фолієводефіцитних анемій є порушення всмоктування фолієвої кислоти:

Пухлини кишечника

Синдром «сліпої кишки»

При вагітності, коли збільшується потреба

Дефіцит може бути у новонароджених, недоношених дітей

При годуванні козячим молоком

При лікуванні фенобарбіталами, у алкоголіків

Зміни в крові: гіперхромна макроцитарна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, зниження ретикулоцитів.

Гемолітичні анемії

Це велика група спадкових та набутих захворювань, при яких руйнування еритроцитів переважає над процесами кровоутворення, термін життя еритроцитів зменшується. Причини: ендогенні – порушення структури гемоглобіну або мембрани еритроцитів. Екзогенні зумовлені дією різних токсичних речовин, антитіл тощо.

Клініка гемолітичних анемій залежить від етіології, патогенезу, ступеня компенсації гемолітичного процесу.

Гемоліз може бути внутрішньоклітинний і внутрішньосудинний.

Вроджені гемолітичні анемії

  1. Пов’язані з порушенням мембрани еритроцитів: сфероцитоз, стоматоцитоз.
  2. Внаслідок порушення ферментів 2-6 ФДГП
  3. Порушення синтезу гемоглобіну – таласемія.

Набуті гемолітичні анемії

  1. Пов’язані з дією антитіл: гемолітичні анемії новонароджених резус і груповий конфлікт, посттрансфузійні гемолітичні анемії.
  2. Пароксизмальна нічна гемоглобінурія
  3. Внаслідок механічних пошкоджень: маршева гемоглобінурія, при протезуванні клапанів серця, при уремії.
  4. При дії хімічних речовин – свинцю, кислот, при алкоголізмі.
  5. При захворюваннях на паразитарні хвороби: малярія, бабезія, лейшманіоз.
  6. Аутоімунні геомлітичні анемії викликані дією теплових або холодових антитіл.
  7. Гемоліз еритроцитів при ДВЗ синдромі, тромбоцитопенічній пурпурі, опіках, захворюваннях печінки.

Підвищений розпад гемоглобіну призводить до підвищення в крові рівня непрямого білірубіну, вільного гемоглобіну, а в сечі і калі збільшення уробіліногену. При огляді хворого привертає увагу іктеричність склер, шкіри слизових, спленомегалія. Підвищений рівень білірубіну призводить до раннього утворення камінців в жовчному міхурі. Гемоліз при дефіциті Г-6- ФДГ провокують інфекції та прийом лікарських препаратів: сульфаніламідних, протималярійних, ацетілсаліцилової кислоти, вітамінів.

Серед лабораторних тестів має значення для диференціальної діагностики гемолітичних анемій дослідження морфологої еритроцитів в мазку периферичної крові:

Сфероцити виявляють при анемії Мінковського-Шаффара, аутоімунних гемолітчних анеміях, гемолітичних анеміях новонароджених

«Відкушені еритроцити» при дефіциту Г-6-ФДГ

Мішеневидні – при гемоглобінопатіях, таласемії, залізодефіцитній анемії, серповидноклітинній анемії.

Серповидні еритроцити

Шизоцити – ДВЗ синдромі

Еритроцити з базофільною пунктацією виявляють при отруєнні свинцем.

При підозрі на аутоімунну гемолітичну анемію проводять пробу Кумбса - виявляють антитіла. При анемії, викликаній холодовими антитілами в мазку аглютинація еритроцитів у вигляді «монетного стовпчика», не можна зробити мазок. Визначають діагностику основного захворювання (при мієломах, парапротеїнанеміях, при ураженнях вірусами Епштейна-Барра.

Клініка: перебіг гемолітичних анемій – кризи і міжкризові періоди. Чим частіші кризи – тим важчий перебіг. Під час кризу спостерігається слабкість, блювота, головокружіння, сеча стає темною.

Найчатіше зустрічається гемолітична хвороба новонароджених

Апластичні анемії

Це захворювання, при якому наступає різке пригнічення кровотворення в кістковому мозку, але немає ознак бластозу.

Зменшується кількість клітин в периферичній крові за рахунок пригнічення всіх ростків. У виникненні відіграє роль реактивність організму та спадковість. Пік розвитку хвороби припадає на 20 та 60 років.

Є спадкові та набуті форми.

Набуті пов’язують з дією:

Хімічних факторів (бензол, пари ртуті, лаки, кислоти, фарби, добрива тощо).

Фізичних факторів – радіація

Дією лікарських препаратів – антибіотики, цитостатики, анальгетики.

Вірусні гепатити, мононуклеоз, туберкульоз, сифіліс, СНІД.

Захворювання з заміщенням кісткового мозку: лейкемія, нейробластоми, лімфоми, мієлодиспластичний синдром.

Вагітність

При нирковій недостатності, пухлинах нирок.

Уражаються стовбурова клітина, мікрооточення, імунні антитіла. В крові розвивається панцитопенія.

Клініка: хвороба може розвиватись гостро, підгостро, хронічно. Зміни в крові: анемія, лейкоцитопенія за рахунок нейтропенії і тромбоцитопенія. Розвиваються інфекційні ускладнення та геморагічний синдром.

Агранулоцитози

Причини виникнення:

  1. Хімічні
  2. Інфекційні
  3. Імунні

Є три види агранулоцитозів:

  1. Імунні агранулоцитози.
  2. Мієлотоксичні – цитостатична хвороба.
  3. З невстановленими причинами.

Перебіг може бути гострий, блискавичний, хронічний рецидивуючий.

Клініка: підвищення температури тіла до 39-410С, озноб, некротична ангіна, некроз слизових рота, кишечника, сепсис. Зміни в крові протягом перших 1-2 днів не виявляються. Далі наростає лейкопенія до 1г/л, відсутність гранула. Кістковий мозок пластичний, потім змінюється на апластичний. Далі приєднується анемія, геморагічний синдром. Якщо не відмінити препарат, який викликав агранулоцитоз, то може наступити смерть.


Жіночі проблеми елегантного віку

Клімактеричний синдром являє собою симптомокомплекс, що розвивається при віковому згасанні репродуктивної функції у жінок. Характеризується психо-емоційними, нейровегетативними та обмінно-ендокринними розладами різної тривалості та інтенсивності.

Яєчники з часом виробляють менше прогестерону і естрогену, місячний цикл збивається, а самі виділення стають нерегулярними. Іноді клімактеричний синдром у жінок є наслідком перенесених гінекологічних операцій.

Перші симптоми клімактеричного синдрому жінки в цей період сприймаються як катастрофа, яка означає, що насувається старість. Але клімакс - процес неминучий і природній, тому і сприймати його слід правильно.

Близько 90% жінок відчувають на собі наближення клімаксу. Основними симптомами клімактеричного синдрому є психоемоційні розлади. Слабкість, постійні депресії, стомлюваність, неуважність, дратівливість і занепокоєння - такі прояви помірного клімактеричного синдрому, який докучає не тільки самій жінці, але і людям, які її оточують.

Багато хто вважає, що клімактеричні розлади - ознака слабкості, невміння тримати себе в руках, нісенітності і істеричності. Якщо рідні в цей період не підтримають жінку, то її стан може погіршитись. Легку та середню ступінь вираженості синдрому лікують препаратами природного походження та дотриманням здорового способу життя.

Більше серйозними є вазовегетативні прояви клімактеричного синдрому, що характеризуються приливами жару, прискореним серцебиттям, диханням, головними болями, почервонінням шкіри і зміною тиску. Іноді припливи можуть тривати до години, але частіше відступають через кілька хвилин.

В клімактеричному періоді виділяють пременопаузу, менопаузу і постменопаузу. Пременопауза починається у віці 45-47 років і триває 2-10 років до припинення менструацій. Середній вік, в якому відмічається остання менструація (менопауза), - 50 років. Можлива рання менопауза у віці до 40 років і пізня - у віці старше 55 років. Точну дату менопаузи встановлюють ретроспективно, не раніше ніж через 1 рік після припинення менструацій. Постменопауза триває 6-8 років з моменту припинення менструацій.

На час настання та перебігу різних фаз клімактеричного періоду можуть впливати такі фактори, як стан здоров'я жінки, умови праці і побуту, особливості харчування, клімат.

Клінічно пременопауза характеризується порушеннями менструального циклу. У 60% випадків відзначаються порушення циклу по гіпоменструальному типу - збільшуються міжменструальні проміжки і зменшується кількість крові, що втрачається. У 35% жінок спостерігаються надмірні або тривалі менструації, у 5% жінок менструації припиняються раптово. У зв'язку з порушенням процесу дозрівання фолікулів в яєчниках поступово відбувається перехід від овуляторних менструальних циклів до циклів з неповноцінним жовтим тілом, а потім до ановуляції. При відсутності жовтого тіла в яєчниках різко знижується синтез прогестерону. Дефіцит прогестерону є основною причиною розвитку таких ускладнень як ациклічні маткові кровотечі (так звані клімактеричні кровотечі) та гіперпластичні процеси ендометрію (дисфункціональні маткові кровотечі). У цьому періоді зростає частота фіброзно-кістозної мастопатії.

Вікові зміни призводять до припинення репродуктивної та зниження гормональної функції яєчників, що клінічно проявляється настанням менопаузи. Постменопауза характеризується прогресуючими інволюційними змінами в репродуктивній системі. Інтенсивність їх значно вища, ніж у пременопаузі, оскільки вони протікають на фоні різкого зниження рівня естрогенів. У перший рік постменопаузи розміри матки зменшуються найбільш інтенсивно. До 80 років розміри матки, які визначаються при ультразвуковому дослідженні, складають 4,3×3,2×2,1 см. Маса яєчників до 50 років зменшується до 6,6 г, до 60 р. - до 5 г. У жінок старших 60 років маса яєчників становить менше 4 г, об’єм близько 3 см3. Яєчники поступово зморщуються за рахунок розвитку сполучної тканини. Через 5 років після настання менопаузи в яєчниках виявляються лише поодинокі фолікули. Відбуваються атрофічні зміни слизової оболонки вульви і піхви. Стоншення, ламкість, легка ранимість слизової оболонки піхви сприяють розвитку кольпітів.

Крім перерахованих процесів у статевих органах відбуваються зміни в інших органах і системах. Однією з основних причин цих змін є прогресуючий дефіцит естрогенів - гормонів широкого спектру біологічної дії. Розвиваються атрофічні зміни в м'язах дна тазу, що сприяє опущення стінок піхви і матки. Аналогічні зміни в м'язовому шарі і слизовій оболонці сечового міхура і сечовипускального каналу можуть з'явитися причиною нетримання сечі при фізичному напруженні.

Змінюється мінеральний обмін. Поступово збільшується виділення кальцію з сечею і зменшується всмоктування його в кишечнику. При цьому в результаті зменшення кількості кісткової тканини знижується щільність кісток - розвивається остеопороз. Процес остеопорозу протікає тривало і малопомітно. Виявити його рентгенологічно можливо при втраті не менше 20-30% солей кальцію. Темпи втрати кісткової тканини наростають через 3-5 років після менопаузи; у цей період посилюються болі в кістках, збільшується частота переломів.

В клімактеричному періоді поступово знижується імунний захист, підвищується частота аутоімунних захворювань.  Розвивається метеолабільність (знижена резистентність до коливань температури навколишнього середовища), відбуваються вікові зміни в серцево-судинній системі. Підвищується рівень ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності, холестерину, тригліцеридів і глюкози в крові; збільшується маса тіла за рахунок гіперплазії жирових клітин.

Профілактика ускладнень клімактеричного періоду включає попередження і своєчасне лікування захворювань різних органів та систем - серцево-судинних захворювань, опорно-рухового апарату, жовчовивідних шляхів та ін. Важливе значення мають фізичні вправи, особливо на свіжому повітрі, дозованим відповідно до рекомендацій терапевта. Корисні піші прогулянки. Особливої уваги заслуговує профілактика ожиріння. Їжу слід приймати не рідше 4 разів на день невеликими порціями, що сприяє відділенню і евакуації жовчі. Для усунення метаболічних порушень призначають гіпохолестеринемічні засоби, гіполіпопротеїнемічні препарати.

Лікування патологічного клімаксу проводиться зазвичай терапевтом після ретельного обстеження пацієнта з участю необхідних фахівців і виключенням зв'язку наявних розладів з певними захворюваннями (наприклад, серцево-судинними, урологічними). Воно включає нормалізацію режиму праці та відпочинку, дозоване фізичне навантаження, створення максимально сприятливої психологічної обстановки. Обов'язковим компонентом лікування є психотерапія. Крім того, призначають засоби, що нормалізують функцію ц.н.с. (седативні препарати, психостимулюючі засоби, антидепресанти та ін), вітаміни, біогенні стимулятори, препарати, що містять фосфор, спазмолітики. При лікуванні симптомів клімаксу застосовують заміснугормональну терапію.

Замісна гормональна терапія — це спосіб лікування симптомів клімаксу і менопаузи, який полягає в призначенні синтетичних жіночих статевих гормонів. Замісна гормональна терапія може застосовуватися короткочасно або довгостроково. Метою є заміщення згасаючих функцій яєчників в клімактеричному періоді. Короткочасну замісну терапію призначають при виражених скаргах (нейровегетативних, вазомоторних, урологічних). Курс лікування залежить від тяжкості клімактеричних симптомів і становить не більше одного-двох років. Тривала замісна гормональна терапія застосовується для профілактики остеопорозу, серцевих ускладнень, захворюваннях органів малого тазу. Курс лікування може тривати до десяти років.

Національна рада жінок України!

28 листопада 2016
Опубліковано в Новини

Члени Міжнародної організації "Жіноча Громада" з ДЗ "СМСЧ №3 МОЗУ" м. Вараш, що на Рівненщині, роздрукували Заяву Міжнародної Ради Жінок щодо насильства для її обговорення в різних колективах впродовж 16 днів проти насилля.

Заява з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками 25 листопада 2016 року і Дня прав людини 10 грудня 2016

Чи потрібний нам міжнародний день, щоб нагадати, що насильство по відношенню до жінок і дівчаток є найпоширенішим порушенням прав людини в сучасному світі? Це лихо досягло пандемічного масштабу. На підставі наявних даних, більше 70% жінок відчувають фізичне, психологічне або сексуальне насильство в своєму житті. Це міжсекторальне питання, яке хвилює всі країни, суспільства і релігії. Тема має величезну важливість для всіх, оскільки різні форми насильства по відношенню до жінок зберігаються у всьому світі. Питання було визначене як одне з пріоритетних в ООН, розглядаються питання насильства за ознакою статі в якості однієї з форм дискримінації і потребують захисту жінок від усіх форм дискримінації.

Незважаючи на те, які кроки були зроблені, щоб зрозуміти фундаментальні політичні, економічні і соціальні причини і використовувати отримані знання для сприяння більш ефективній політиці з ліквідації насильства щодо жінок, Міжнародна рада жінок (МРЖ), глибоко стурбована повільним прогресом у цьому важливому питанні. Значне число населення світу регулярно піддається тортурам, голоду, приниженню, каліцтвам і навіть вбивствам, просто тому, що вони жінки. Проте, насильство по відношенню до жінок зазвичай не визнається як порушення прав людини і основних свобод.

"Насильство щодо жінок і дівчаток є найпоширенішим порушенням прав людини ... Вони до сих пір так глибоко вкоренилися в культурах по всьому світу, що вони майже непомітні, але ж ця жорстокість не є неминучою. Після визнання того, що це - ... Конструкція сили і засоби збереження статус-кво - це може бути демонтоване", сказала професор Шарлотта Банч з університету Рутгерса більше 20 років тому.

Міжнародна Рада Жінок, в першу чергу, підтримує всі ініціативи, що стосуються профілактики в рамках освітніх програм і розширення прав і можливостей жінок в ситуаціях уразливості, адекватної реабілітації, професійної підготовки і видів діяльності, щоб отримати економічну автономію. Жінки, які стали жертвами насильства, крім того, протистоять стигматизації, і успіх їх реабілітації також пов'язаний з самооцінкою, яку вони повернули собі з програм по розширенню економічних можливостей. Отже, Міжнародна Рада Жінок заохочує нові моделі і методи втручання, щоб перевести жінок на позитивний шлях, що пов’язане з зайнятістю або підприємницькою діяльністю, надаючи їм інструменти, щоб повірити в себе, і, крім того, з наданням їм програм, що кожна з них має унікальні потреби і здатності. Крім того, щоб утримати їх від сповзання вниз в пастку домашнього насильства, потрібно позбутися їх фінансової залежності. Викорінення насильства по відношенню до жінок є складною, багатогранною і глобальною проблемою, яка потребує глобальних підходів і співпраці на всіх рівнях. При подальшій розробці стратегій, програм підготовки, навчання та розширення навичок, за рахунок своїх активних членів по всій земній кулі, Міжнародна Рада Жінок об’єднує свої зусилля щодо запобігання насильству та його ліквідації. Це справді повинно бути не тільки внаслідок підвищення усвідомлення, але і економічної незалежності жінок, що дає їм можливість відстоювати свої права і, в разі необхідності, звільнити себе від небезпечної ситуації.

25 листопада, в Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, приєднується свій голос до "Скажи ні насильству", звертаючи увагу на необхідність продовження заходів для припинення всіх форм насильства по відношенню до жінок.

В ознаменування Дня прав людини 10 грудня 2016 року, Міжнародна Рада Жінок знову заявляє, що насильство по відношенню до жінок є найбільш поширеним порушенням їх основних прав. Права жінок є правами людини. Будь-яке порушення прав жінок є порушенням прав людини. Міжнародна Рада Жінок закликає уряди проявляти політичну волю, щоб виділяти більше коштів на шляху реалізації ефективних програм і політики запобігання та припинення насильства по відношенню до жінок.

11 листопада співробітники Кузнецовського міського сектору Головного управління ДСНС України у Рівненській області провели тематичне заняття з персоналом інфекційного відділення державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров’я України».

В ході заняття працівники Служби порятунку розповіли, що потрібно робити у разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної подій в лікувальному закладі або в іншому місці з масовим перебуванням людей.

В рамках проведення заходу рятувальники ознайомили медичних працівників із правильним користуванням вогнегасників, які допоможуть ліквідувати пожежу на початковій стадії горіння та запропонували практично відпрацювати гасіння пожежі за допомогою порошкового та вуглекислотного вогнегасників. Для більш дієвого ефекту вогнеборці розвели контрольоване багаття, яке вдало загасили працівники закладу. Щоб працівники відділення краще запам’ятали слова фахівців ДСНС, їм буловручено листівки та буклети із основними правилами безпечної життєдіяльності.

По закінченню, бійці Держслужби з НС розповіли про пожежі та надзвичайні ситуації, які стались на території Рівненської області та міста Кузнецовськ протягом 2016 року та наголосили на тому, що адекватна реакція, елементарні знання правил пожежної безпеки та своєчасне оповіщення відповідних служб можуть зберегти життя та здоров’я людей, матеріальних цінностей, зменшити збитки у разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації.

Кузнецовський міський сектор
Головного управління ДСНС
України у Рівненській області
Ігор Шевчук

http://www.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/54560.html

1-2 листопада в м. Кузнецовськ (вараш) проходили командно-штабні навчання з органами управління та системи цивільного захисту територіальної підсистеми єдиної системи цивільного захисту Рівненської області.

Активну участь в заходах, а саме практичні відпрацювання по наданню ввідних відпрацював наш заклад щодо медичного забезпечення і проведення заходів при екологічній надзвичайній ситуації та аварійній готовності при можливій техногенній аварії.