лют. 22

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) від 10.02.2017 №56 затверджено Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Порядок № 56).

Підставою для перевірки своєчасності подання декларації слугуватимуть:

  • повідомлення від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, де працює декларант;

  • інформація про можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації — оприлюднена у ЗМІ, в інтернеті, або отримана Нацагентством від викривачів (осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції), правоохоронних органів, громадських об’єднань.

Повну перевірку декларації не проводитимуть, якщо викривач лише стверджує про те, що відомості в декларації є недостовірними, але не пояснює, в чому полягає невідповідність.

Факт неподання декларації або подання із запізненням НАЗК може виявити і самостійно, що також буде підставою для перевірки.

Правильність та повнота заповнення декларацій відстежуватимуться автоматично під час їх подання.

Автоматизована система визначатиме два показники:

  • рейтингу ризику декларації (далі — Показник рейтингу) (тобто ступінь невідповідності відомостей в декларації інформації з відповідних баз даних, за якого доцільно повністю перевірити декларацію);

  • відсутності ризику декларації (свідчить про те, що відомості в декларації не суперечать відомостям баз даних).

Якщо рейтинг ризику конкретної декларації дорівнюватиме або перевищуватиме Показник рейтингу, НАЗК перевірятиме всі відображені в ній відомості. Інакше — перевірка стосуватиметься лише виявлених ризиків.

Декларація, якій присвоєно Показник відсутності ризику, вважатиметься такою, що відповідає вимогам Закону № 1700 щодо достовірності задекларованих відомостей та точності оцінки задекларованих активів.

Повна перевірка декларації проводитиметься за рішенням НАЗК у період провадження суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Мета повної перевірки:

  • з’ясувати достовірність задекларованих відомостей і точність оцінки задекларованих активів;

  • виявити, чи є конфлікт інтересів або ознаки незаконного збагачення.

Порядок дій НАЗК при повній перевірці декларації:

  • приймає Рішення про проведення перевірки;

  • аналізує відомостей про об’єкти декларування (об’єкти нерухомості; об’єкти незавершеного будівництва (у т. ч. інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно — транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов’язання; видатки та правочини суб’єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб’єкта декларування; членство суб’єкта декларування в об’єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб’єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об’єкти декларування, які мають відображатися в декларації;

  • збирає необхідну інформацію;

  • направляє суб’єкту декларування листа з пропозицією надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів;

  • розглядає надані пояснення, копії підтвердних документів;

  • приймає рішення про результати перевірки декларації.

Гранична тривалість повної перевірки декларації — 60 календарних днів від прийняття рішення про перевірку. За необхідності строки перевірки декларації продовжать, але не більше ніж на 30 днів.

Декларант може оскаржувати рішення про повну перевірку в суді.

Про закінчення перевірки декларації НАЗК письмово повідомлятиме суб’єкта декларування, а рішення про результати перевірки надішлють декларанту для ознайомлення.

Якщо з’ясується, що в декларації відбито недостовірні відомості, наведено неточну оцінку задекларованих активів, наявні конфлікт інтересів чи ознаки незаконного збагачення, Рішення про результати перевірки декларації надсилатимуть декларанту не лише через Реєстр, а й поштою — рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Про те, що в декларації виявлено недостовірні відомості, НАЗК письмово повідомить керівника установи, де працює декларант, і спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Ольга Догадіна, експерт MCFR: Кадри

лют. 22

Чергові зміни до форм е-декларації та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

Національним агентством з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) рішенням від 13.01.2017 № 25 унесено зміни до форм декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, затверджених рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, якими слова «мінімальних заробітних плат» замінено на «прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня».

Так, зокрема, у разі отримання суб’єктом декларування одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених на 1 січня року (з 01.01.2017 — 80 000 грн) він зобов’язаний повідомити про це НАЗК не пізніше ніж на 10 календарний день з дня отримання доходу або придбання майна.

Ольга Догадіна, експерт MCFR: Кадри

лют. 15

Звернення з питань запобігання корупції

СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНІ СУБ’ЄКТИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Суб’єктиПовноваження

1. Уповноважений ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України»

Положення “Про уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції в Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров’я України», затверджено наказом начальника ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» № 173-од від «03» вересня 2014р., Антикорупційна програма.

Посадова особа (юрискосульт), відповідальна за запобігання корупції у Закладі та виконання антикорупційної програми.

2. Національне антикорупційне бюро України

Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 р. №1698-VIII

Указ Президента України «Про утворення національного антикорупційного бюро України» від 16 квітня 2015 р. № 217

Державний правоохоронний орган, основним завданням якого – попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчиненні вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

3. Національна поліція України

Закон України«Про Національну поліцію» від 2 липня 2015р. № 580-VIII

Постанова Кабінету Міністрів України«Про затвердження Положення про Національну поліцію» від 28 жовтня 2015р. №877.

Центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Національна поліція забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушень законності, службової дисципліни і контроль за їх реалізацією в центральному органі управління Національної поліції, територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління.

4. Прокуратура України

Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ

Єдина система, яка в порядку, передбаченому Законом «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

5. Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Урядового уповноваженого з антикорупційної політики» від 4 грудня 2013 р.№949 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №295 від 17 липня 2014 р, № 666 від 2 вересня 2015р.)

Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики є посадовою особою, на яку покладається виконання завдань щодо формування та забезпечення реалізації державної антикорупційної політики в органах виконавчої влади.

6. Національне агентство з питань запобігання корупції

Закон України«Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 р. №1700-VIII.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки» від 29 квітня 2015р. №265

Центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію антикорупційної політики.

7. Міністерство охорони здоров'я України.

Сектор оцінки та усунення корупційних ризиків

 

Уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції в ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» є юрисконсульт, який знаходиться в адміністративному корпусі закладу за адресою: м. Кузнецовськ, вул. Енергетиків, 23, тел. 3-18-77, email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  1. Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
  2. Правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України "Про запобігання корупції" вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
  3. Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною участині першій статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
  4. Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
  5. Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
  6. Подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
  7. Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
  8. Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, органи внутрішніх справ України, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
  9. Уповноважені підрозділи - уповноважений підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції утворюється (визначається) у апараті міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органах, апараті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
  10. Уповноважені підрозділи - уповноважений підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції утворюється (визначається) у апараті міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органах, апараті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
  11. Уповноважений Закладу - посадова особи, відповідальна за запобігання корупції у Закладі та виконання антикорупційної програми.
  12. Суб’єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відпо  відно до Закону України "Про запобігання корупції".
  13. Виборні особи - Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
  14. Члени сім’ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
  15. Близькі особи - особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону України "Про запобігання корупції" (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха,усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.
  16. Пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконання.
  17. Антикорупційна експертиза - діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Нормативно-правова база

  1. Міжнародні акти:
    • Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003р. (ратифікована згідно із Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції» від 18 жовтня 2006 року № 251-V)
    • Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією № ETS173 від 27 січня 1999 р.(ратифікована згідно із Законом України «Про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18 жовтня 2006 р. № 252-V)
    • Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією від 15 травня 2003 р. № ETS 191 (ратифікована згідно із Законом України «Про ратифікацію Додаткового протоколу до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18 жовтня 2006 р. № 253-V)
    • Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією від 4 листопада 1999 р.(ратифікована згідно із Законом України «Про ратифікацію Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією» від 16 березня 2005 р. № 2476-IV)
    • Угода про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO)
    • Статут Групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO)
  2. Кодекси України:
    • Кримінальний Кодекс України
    • Кодекс України про адміністративні правопорушення
    • Кодекс законів про працю України
  3. Закони України:
    • Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VIII
    • Про Національне антикорупційне бюро України від 14 жовтня 2014 р. №1698-VIII
    • Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки від 14 жовтня 2014 р. №1699-VIII
    • Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України від 13 травня 2014 р. № 1261-VII
    • Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів від 14 жовтня 2014 р. №1701-VIII
    • Про державну службу від 16 грудня 1993 р. №3723-ХІІ
    • Про службу в органах місцевого самоврядування від 7 червня 2001 р. №2493-ІІІ
    • Про очищення влади від 27 січня 2015 р. № 132-VIIІ
    • Про Національну поліцію від 2 липня 2015 р. № 580-VIII
    • Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VIII
    • Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 10 листопада 2015 р. № 772-VIII
  4. Укази Президента України:
    • Про утворення Національного антикорупційного бюро України від 16 квітня 2015 р. № 217
    • Про Національну раду з питань антикорупційної політики від 14 жовтня 2014 р. № 808
    • Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки від 21 жовтня 2011 р. №1001
    • Про Стратегію сталого розвитку «України 2020» від 12 січня 2015 р. № 5/2015
  5. Постанови КМУ:
    • Питання запобігання та виявлення корупції від 4 вересня 2013 р. № 706
    • Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» від 14 травня 2015 р. №301
    • Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки від 29 квітня 2015 р. №265
    • Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування від 13 червня 2000 р. №950
    • Про затвердження Положення про Урядового уповноваженого з антикорупційної політики від 4 грудня 2013 р. № 949
    • Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики від 17 липня 2014 р. №295
    • Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №171
    • Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» від 16 жовтня 2014 р. №563
    • Деякі питання відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 березня 2015 р. №170
    • Про затвердження Порядку організації та проведення конкурсу з формування Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції від 25 березня 2015 р. №140
    • Про затвердження Положення про Національну поліцію від 28 жовтня 2015 р. № 877
  6. Розпорядження КМУ:
лют. 10

ПЛАН
роботи уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції в
Державному закладі «Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров’я України»
на 2016 рік

 

План роботи уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції

лют. 10

Антикорупційна програма
Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров’я України»

 

Антикорупційна програма

Сторінка 2 із 2